Твір на тему "як порозумітися з людиною? " за творою останній дюйм

Іноді навіть найближчі люди не мають достатнього взаєморозуміння між собою. це дуже сумно, оскільки без такого взаєморозуміння жити набагато складніше, ніж з ним. завдяки взаєморозумінню люди дійсно можуть впоратися зі своїми проблемами, вирішити складності буття і добитися істотного успіху в житті. драматичний приклад всього цього показаний у творі джеймса олдріджа під назвою «останній дюйм».у даному творі описується історія батька і сина, які полетіли на безлюдний острів заради розваги – пофотографувати акул. але батько допустив велику помилку, він приманював акул, заплямований кров’ю, що призвело до того, що ці хижаки його сильно покусали. після цього його життя було під великою загрозою, він не зміг би впоратися з керуванням повітряного судна самостійно. батькові довелося побіжно вчити сина такій складній справі, як іння літаком. але проблема була в тому, що хлопчик ніколи не відчував розуміння з боку свого тата. ці двоє дуже мало спілкувалися, в цілому у них було вкрай мало спільного. проте, хлопчикові вдалося не тільки долетіти, куди потрібно, а й подолати той горезвісний останній дюйм, який був найскладнішим місцем.у підсумку, аналізуючи даний твір, хочеться зробити висновок, що, швидше за все, батько і син знайшли таке важливе взаєморозуміння. але зробити це їм вдалося лише перед обличчям справжньої смерті. імовірність того, що дитина допустить серйозну помилку і так і не зможе посадити літак нормально, була дуже висока. тим не менш, він впорався з цим завданням. в кінці розповіді автор наводить слова батька, який подумки обіцяє самому собі приділяти більше уваги синові і робити все, щоб стати для нього справжнім другом, а не просто біологічним батьком.я не думаю, що знайти спільну мову з людиною можна тільки тоді, коли вам загрожує смертельна небезпека. звичайно, в таких ситуаціях дійсно люди постають такими, якими вони є насправді, а не намагаються здатися певними через особливості свого характеру. постаючи справжніми, реальними, люди дійсно заслуговують поваги та розуміння. у той же час я переконаний, що іноді і в простому, звичайному житті буває так, що люди показують себе справжніми, відвертими, тим самим до себе повагу і можливість знайти з собою спільну мову. спільну мову люди можуть знайти лише тоді, коли вони ведуть себе по-справжньому, не і не намагаються справити якесь враження. приклад тому був показаний у творі «останній дюйм». у той же час я вважаю, що бувають в житті людини й інші ситуації, коли з ним можна відшукати взаєморозуміння, не тільки в настільки екстремальні випадки.

Объяснение:

Образ біблейського Пророка Мойсея цікавив Івана Франка ще в юності. Тому не дивно, що мотиви пророчої самозреченості присутні уже в «Каменярах», уряді віршів збірників «З вершин і низин» і «Мій Ізмарагд».

Працюючи над поемою, Франко використав багатющий історико-культурний матеріал з життя древніх євреїв, досконально вивчив їх міфологію, релігію, історію, географію.

Робота над поемою йшла досить швидко, так як біблейська тема осмислювалась і опрацьовувалась до національної культури, історії і психології рідного народу.

Твір, на мою думку, досить складний для сприйняття. Сам Франко в передмові до другого видання поеми визначив так її тему: Мойсей помер тому, що народ не визнав його. Це, як бачимо, не біблійна тема, хоч і побудована на біблійних мотивах.

Я спочатку не зовсім зрозуміла сюжет поеми. Перечитала її вдруге, потім втретє..і І ось що виявилося: в поемі відчутна двоплановість у висвітленні подій — біблійний матеріал передається реалістично. Мойсей — це перша сюжетна лінія. Друга — український пророк Іван Франко, оточений лінивими і байдужими до долі рідного краю і онуків своїх. Він простягає до нас руки з минулої епохи, волаючи: «Встань! Прокинься! Пробудись!»

Мені так здалося, що, описуючи трагедію Мойсея, якого не прийняв народ, І.Франко мав на увазі і свою трагедію. Ми знаємо з біографії, що Іван Якович не знав у житті ні спокою, ні достатку. Він прагнув вирвати український народ з того стану, в якому той знаходився. Гадаю, що думку мою підтверджує «Пролог», в якому два настрої. З одного боку, відчутний біль і сум за талановитий народ, а з другого боку — тверда віра в світле майбутнє народу:

Та прийде час, і ти вогнистим видом

Засяєш у народів вольнім колі…

Щоб зрозуміти дальший зміст поеми, необхідно добре знати біблійну її основу. Франко не розповідає всього про життя Мойсея, про наближення ізраїльтян до Палестини.

У першій частині поет розповідає про депресію євреїв. Мойсею вподовж 40 років доводиться утримувати в євреях ентузіазм у пошуках обітованої землі, аж поки не виросло молоде покоління. Йому нелегко вести бесіду з тими, хто не бажає тривалої праці й терпіння заради високих патріотичних ідеалів. Проти нього повстають Датан і Авірон. Настає момент, коли юрба діє всупереч здоровому глузду.

Мойсей ігнорує ухвалу відступників, іде до священного каменя, щоб знову промовляти перед народом.

Він розповідає людям, як дерева обирали собі короля. Притча має алегоричний зміст і закликає громаду пробудитися, бо Ієгова вибрав для єврейського народу іншу долю— бути охоронцем людської духовності, і цим належить пишатися.

Датан звинувачує Мойсея в зраді. Мовляв, він вирвав євреїв з Єгипту тоді, коли ті зростали кількісно і могли перемогти єгиптян. Мойсей намір Датана називає безумством і виражає впевненість у тому, що євреї за ним підуть на схід. Проте Юрба не сприйняла Мойсея і прогнала його в пустелю.