Потрібен дискусійний діалог на тему.."і від солодких слі бува гірко" або "слово старше за гроші" будь ласка іть!

що таке мова? це квітучі поля слів, небесні хмари почуттів та емоцій, тихий трепіт серця і незрозумілий поклик душі. мова єднає і роз΄єднує, розлучає і зводить, насторожує і розслаблює. а слова… вони ж також цій майже безсмертній силі людьми. без слів не було б підлабузників і лицемірів, не могли існувати добро і зло. світ втратив би барву, став сірим, нецікавим, пустим. завдяки словам яскравіє не тільки світ, а й людина. всі емоції й почуття виникають здебільшого від слів. і все частіше слова розкривають сутність людини, роблячи її беззахисною, відкритою всім і всьому: пліткам, чуткам, розмовам злих язиків. навряд чи хтось може втриматись від того, щоб не перемити кісточки тій чи іншій людині зі знайомими, друзями, товаришами. а слова виростають як квіти на лугу, цвітуть,переливаються палітрою кольорів природи. коли ж людина говорить, то зриває ці квіти і збирає у букет, даруючи їх тій людині, про яку веде мову. інколи ці квіти ніжно-рожевих тонів, іноді чорного траурного відтінку, а іноді й дарують зів΄ялі пониклі букети. певно, ніжні ароматні квіти приносять друзі, чорні – вороги, а зів΄ялі – лицеміри. на жаль, ці букети невидимі, побачити їх майже неможливо. і тільки солодкий нектар зів΄ялих квітів лягає тобі на вуста й затьмарює обережність. і ті ж слова розкривають тебе, забирають щит таємничості і ві на поталу ворогу. дивлячись від рани, яку завдає лицемір, людина лікує свій душевний біль. можуть пройти і роки, й десятиліття, поки та рана затянеться й заживе. рани заживають завжди. а шрами залишаються назавжди…

Настала зима. всюди лежить лапатий, пухнастий, білосніжний сніг. стало морозно. вранці, після довгої зимової ночі, на вулиці стоїть крутий, крепкий та колючий морозець. перше вранішнє сонце виблискує самоцвітами на білосніжних горбочках. всюди навколо стоїть таємнича, непохитна та дуже дивна тиша. вже ближче до обіду, коли спаде морозець і сонце буде стояти високо, ми почуємо радісні співи пташок. маленькі, худі, світло-сірі горобчики шугають туди-сюди в пошуках їжі після ночі. дітлахи з червонястими, круглими щічками розходяться в школу. стоїть чудова пора.