Мне нужно написать маленький расказик на тему "моя птахам" надо

Настала прекрасна пора року-осінь. сонце вже не так сяє, як влітку, та хороший настрій не полишає мене.бачу, як на небі відлітають птахи. і розумію, що ті, які залишилися, не проживуть в лютих зимових морозах. і я з задоволенням їм. попросю тата зробити гарну і велику годівничку. накладу насіння, шматочки хліба. хай пташкам буде радість. а все ж я пишаюся своєю , ажде я вірю, що моя їм знадобиться.

Кажуть, що оселя відбиває характер та смаки свого володаря. так і традиційне народне житло відображає світогляд та уклад життя цілого народу. українська хата – то маленький всесвіт, в якому жили та частиною якого відчували себе наші предки.типова українська хата – то одноповерхова будівля з солом’яним дахом, білими стінами та вікнами зі ставнями. стіни хати ретельно обмазували глиною та білили. часто стіни фарбували у різні символічні кольори та розмальовували. так вони й стояли – наче чепурне біленьке диво між деревами, обсаджена соняшниками та калиною. навколо хати був двір — господарські споруди, город, сад, відгороджені тином.головним елементом інтер’єру української хати була піч, що стояла навпроти дверей. до печі ставилися з особливою пошаною – як до годувальниці та берегині. її також розписували, переважно рослинними та орнаментами, фігурками птахів та тварин. малюнки, якими прикрашали хату, несли важливе символічне значення та мали оберігати від нещасть та нечистої сили.у кожній українській хаті обов’язково був червоний куток, в якому розташовували ікони, прикрашені вишитими рушниками, вінками з квітів тощо. у хаті стояли лави, прикрашені килимами, скриня, колиска для маляти, ближче до дверей – полиці для посуду та хлібу. по всій хаті в потрібних місцях розвішували обереги, зілля та амулети, що мали захищати оселю та її мешканців.українська хата – невід’ємна частина культури нашого народу. вона є матеріальним втіленням уявлень та вірувань українців, укладу їхнього життя, побуту та взірцем естетичних вподобань. хату завжди тримали у бездоганній чистоті, а дверей ніколи не замикали. красу біленької української хати оспівували поети та зображували художники різних часів, наприклад, тарас шевченко, архип куїнджі.