Стався до людей так як хочем щоб ставилися до тебе твир !

Жила колись на світі дівчинка. вона на всіх кричала та обзивала. люди не могли її терпіти. коли вона була малою - їй прощали, але коли стала підлітком - людям увірвався терпець. вони почали у відповідь на неї кричати та лаяти. дівчинці було образливо таке поводження сусідів та рідних. вона не розуміла чому до неї так ставляться? що вона такого зробила? одного разу її сильно вдарив молодий парубок. вона не здержала сліз. що ж вона такого наробила? просто сказала «відстань вад мене, дурак, без освіти! не хочу бачити такого придурка! геть від мене! » той хлопець, був її двоюрідним братом, але вона того ще не знала. і ось він її вдарив. було дуже боляче. з її полилися сльози. вона так і не зрозуміла чому всі з нею так поводяться? - ангелино, ангеле, мій, не плач! - почула вона ніжний голосок. спочатку вона не підводила очей, та плакала, але потім глянула навкруги. і вона сонце. воно стало дуже великим, з очами, носиком, посмішкою та веснянками. - ангелино, люди ставляться до тебе так, тому що, ти до них так ставишся. - всміхнулося сонечко. - запам*ятай правило моральності: «як ти ставишся до людей, так і вони ставляться до тебе».сонечко всміхнулося й погладило світле волосся дівчинки. з того дня вона змі й люди навкруги неї змі

3х=2,5(х+10)3х-2,5х=250,5х=25х=50км/ч - скорость 3*50=150км - расстояние