Пушкин "евгений онегин" первая глава.каким был онегин в первой главе?

повествовательная часть романа построена по чёткому и стройному плану. первая и вторая главы являются широко развёрнутой экспозицией: автор в них знакомит нас с основными героями своего романа, давая им характеристику на широко изображённом фоне их быта (в 1 -й главе — онегину, во 2-й — ленскому и семье лариных). завязкой основной сюжетной линии (последовательного ряда событий) является письмо татьяны к онегину, в третьей главе. в четвёртой главе кульминационный момент (наивысшее напряжение действия) в сюжетной линии «онегин — татьяна» — отповедь онегина татьяне в саду. главы пятая и шестая в основном развивают побочную линию «ленский — ольга», давая кульминацию в сцене дуэли. глава седьмая — дальнейшее развитие событий. развязка основной сюжетной линии дана в главе восьмой, в сцене свидания онегина с татьяной. 

письму татьяны к онегину соответствует письмо онегина к татьяне, подготовившее развязку романа. сюжет романа построен так, что по мере развития действия образ татьяны постепенно оттесняет образ онегина с первого места и нравственная красота татьяны ставит её высоко над онегиным. 

все события в романе возникают по определённым причинам, нет ничего случайного. так, например, знакомство онегина с татьяной объяснено желанием онегина увидеть ольгу, невесту ленского, о которой тот так много и часто говорил своему другу. 

в сочетании образов героев в романе пушкин прибегает к приёму противопоставления: онегин и ленский, татьяна и ольга, онегин и татьяна. но они противопоставлены не по общественному признаку. все они принадлежат к одному классу, но резко отличаются друг от друга по своим душевным качествам, характеру.

каждый из героев действует сообразно своему характеру. 

пейзаж (картины природы) в романе дан деревенский и городской, но преобладает деревенский. картины сельской природы даны в различное время года: летом, осенью и зимой (гл. 4, xl, xli, xlii), зимой (гл. 5, i—ii), весной (гл. 7, i). поэт пользуется пейзажем и для характеристики своих героев, особенно татьяны, и для выражения своих личных настроений: « мы проказам матушки-зимы»; «как грустно мне твоё явленье, весна, весна, пора любви»; «приближалась довольно скучная пора: стоял ноябрь уж у двора». в то же время пейзаж у пушкина необычайно точно и правдиво передаёт краски природы. в пейзаж часто включаются человек, животные:  

зима! крестьянин торжествуя 

на дровнях обновляет путь. 

его лошадка, снег почуя, 

плетется рысью как-нибудь.

Свою п'єсу « Матінка Кураж та її діти » Бертольд Брехт почав писати в 1938 році в Данії, а закінчив - в 1939 у Швеції. Дія п'єси розгортається під час тридцятирічної війни. В основу п'єси Брехт поклав повість «Детальний і дивовижне життєпис запеклою ошуканки і бродяги Кураж», написану Г. фон Гріммельсгаузеном в 1670 році.

Головними дійовими особами п'єси є: Анна Фірлінг (матінка Кураж), її сини - Ейліф і Швейцеркас, дочка - Катрін.

Основною темою твору, є тема війни. Війна, яка не щадить ні кого, яка робить людей злими і жадібними, вона змінює не тільки долі людей, але і долі цілих країн і континентів. Особливе місце в творі займає образ жінки-матері, яка служить цій війні.

Матінка Кураж стала тією війною, прийняла її лик, за що поплатилася життям своїх дітей. Вони загинули, бо не були схожі на матір. Ейліф був занадто непосидючий, Швейцеркас - чесним, Катрін - доброю.

У своїй п'єсі Б. Брехт протиставляє жадібність Матусі Кураж доброті її дочки Катрін. Вона, об'їхавши з матір'ю пів Європи, зуміла зберегти в собі людські якості. Дівчина не стала торговкою. Вона ціною власного життя врятувала місто і сотні тисяч людських життів. Це була смерть на благо.

Не менш емоційною була сцена загибелі Швейцеркаса. Анна Фірлінг щоб не видати себе не визнає тіло свого вбитого дитини і його просто викидають на смітник.

Втративши своїх близьких людей, Матінка Кураж не змінила роду своєї діяльності, її торгівля буде жити до тих пір, поки не закінчиться війна.

П'єса змушує задуматися про багато речей. Вчинки Анни Фірлінг багато в чому не зрозумілі і не приємні. Адже образ матері - це щось світле і чисте. Мати ніколи не зробить боляче своїй дитині, віддасть останнє для його благополуччя.

Б. Брехт хотів показати нам егоїстичний світ, де кожен сам за себе, де ніхто не протягне руку до , де кожен переслідує тільки свої корисливі цілі. Твір змушує задуматися про свою роль в суспільстві і відповісти на питання: «А який ти в ньому?».