Сказку со слов "жила была сосулька" или "жила была снежинка"

Жила была на небе снежинка. она была маленькая, белая, холодная и с острыми кончиками. если рассмотреть снежинку, то можно увидеть, что снежинка с острыми концами. на небе жило много снежинок, они кружились вокруг себя и вокруг других снежинок.но подлететь близко друг к другу не могли, кололи друг друга своими колючками. а нашей маленькой снежинке хотелось с кем-то подружиться. как только она подлетала к какой-то снежинке, та говорила : "отойди подальше, ты колешь меня своими колючками". и снежинка, вздыхая, отлетала. а снежинке так хотелось к кому-то прижаться, обняться. она даже согласна была потерпеть уколы от колючек ,лишь бы быть с кем-то рядом.все снежинки жили в одной большой туче.  однажды туча сказала : "снежинки, вас так много, мне тяжело возить вас в себе. пришла ваша пора отправляться в большой мир. и туча отряхнулась так, как это делают собачки  и все снежинки выпали и полетели  но, даже в полете, наша снежинка не могла дотронуться до остальных снежинок. она летела, кружилась и . ей казалось что лететь вдвоем было бы куда как интереснее и и   снежинки упали на землю, но и там они лежали, вытянув свои снежинка уже и не пыталась заговорить с кем но тут мимо проходила девочка маша. он лепила маша подошла к тому месту, где лежала снежинка и зачерпнула   много-много снега для своего снежка. и тогда все снежинки крепко-крепко обнялись  и наша снежинка тоже. и все колючки у снежинок отлетели. они крепко держали друг друга и . оказывается, быть вместе гораздо интереснее, чем по-отдельности. и наша снежинка была счастлива: )

ответ:Водорості — нижчі спорові рослини з фототрофним типом живлення. Водорості можуть бути одноклітинними, колоніальними і багатоклітинними. Особливістю багатоклітинних водоростей є відсутність диференціації тіла на тканини й органи. Тіло водоростей називається талом, або слань. Водорості живуть у водному середовищі. Деякі живуть у ґрунті або повітряному середовищі, проте всі вони потребують достатньої кількості води (роса, туман, бризки тощо). Хлоропласти водоростей називаються хроматофорами.

Відділ Зелені водорості

Зелені водорості — найчисленніший відділ, налічує до 20 тис. видів, що відрізняються величезною різноманітністю розмірів і форм. Велика частина представників у вегетативному стані є гаплобіонтами (мають гаплоїдний набір хромосом). Живуть в основному в прісних водоймищах, проте зустрічаються і в солоних водах, грунті та повітряному середовищі.

Зооспорами називають спори, що мають джгутик (джгутики), який забезпечує їхнє пересування

Хламідомонада — типовий представник джгутиконосних зелених водоростей, що живе в прісних водоймах. Це одноклітинний організм. У клітині міститься одне ядро, один хроматофор, світлочутливе вічко з пігментами, два джгутики. Хламідомонада пересувається у воді до місць, найсприятливіших для фотосинтезу. У разі надлишку органічних речовин у воді хламідомонада може переходити на гетеротрофний іб живлення, всмоктуючи ці речовини всією поверхнею клітини. Біля основи джгутиків є дві скоротливі вакуолі, які видаляють з клітини надлишок води. Хламідомонада є гаплобіонтом і за сприятливих умов навколишнього середовища розмножується нестатевим шляхом, утворюючи від двох до вось ми мітозооспор. У несприятливих умовах хламідомонада починає розмножуватися статевим . Вона утворює дві, чотири, вісім, шістнадцять або тридцять дві ізогамети, які попарно

зливаються, утворюючи диплоїдну зиготу, покриту щільною захисною оболонкою. Потім вміст зиготи ділиться мейотично, оболонка зиготи розрипається і з неї виходять чотири мейозооспори.

Объяснение: