Будь ласка і визначте імпресіоністичну поетику новели intermezzo? *)

Устатті розглядається хрестоматійний твір м. коцюбинського “intermezzo” з позицій становлення імпресіоністичного письма в українській літературі початку хх століття. показано, що поетика новели, яка репрезентує синтез первин лірики, епосу та драми, виявляє ознаки схожості з японською безсюжетною прозою, за приклад якої в роботі правлять дзуйхіцу сей-сьонаґон. у зв'язку з утвердженням у сучасному українському літературознавстві думки про імпресіонізм як стильову домінанту прози михайла коцюбинського зростає інтерес до пізнання секретів творчої лабораторії митця, одним із яких є багата сенсуальна образність. ритміка його мови, колір, рух, світло, дотикові та рухові враження - все це “ті засоби, які його творам нестаріючих рум'янців життя ”. жоден дослідник творчості м. коцюбинського не оминув увагою новелу “intermezzo” - твір, де виражальну роль відіграють сенсорні образи, що зміну внутрішніх почуттєвих станів автора; де “чарують незвичайною гармонією барв, світла, звуків, пахощів мальовничі, експресивні пейзажі відлунює кукукання зозулі гудіння бджіл нагадує співучу арфу. і на цьому тлі виділяється пісня жайворонка”. в усій світовій літературі важко знайти письменника, який би так захоплено опоетизував красу сонячного, одягненого в зелень степу, як це михайло коцюбинський”, - стверджує м. костенко. мета статті - виявити концептуальні риси літературного й живописного імпресіонізму, відбитого у новелі “intermezzo” м. коцюбинського, зокрема у зіставленні з японською безсюжетною прозою. виклад основного матеріалу. імпресіоністичне бачення світу крізь призму звукової образності створюється завдяки оживленню природи, однак у кожного з письменників персоніфікація відбувається по-різному. так, оповідач “intermezzo” вслухається в кування зозулі, переходить на її мову, з чого починається поріднення митця з природою. з плином оповіді цей процес сягає рівня, на якому оповідач “індивідуалізує. стеблину, квітку, намагається побачити форму її руху, погладити, щоб відчути фактуру матеріалу, послухати шелест, почути запах ”, - залучає всі п'ять чуттів для пізнання природних явищ. висновки. стильова манера імпресіонізму, явлена в “intermezzo”, фіксує скороминуще враження зовнішнім знаком-словесним образом і водночас концентрує в ньому значний символіко-метафоричний потенціал. тому так часто ключовими є чуттєві (звукові, зорові, дотикові тощо) образи, посилені дієсловами руху, а іноді й елементами звуконаслідування. з огляду на це, важливим композиційним концептом імпресіоністичної оповіді в дослідженому творі є особлива поетичність викладу з застосуванням прийому одухотворення. це дає змогу зробити висновок про те, що імпресіонізм як художня парадигма пізнання дійсності органічно притаманний українській літературі. звернення до наукового визначення імпресіонізму та його стильових домінант, специфіки його літературного і живописного, українського та зарубіжного вимірів дозволило по-новому поглянути на, здавалося б, добре вивчений твір української малої прози - “intermezzo” м. коцюбинського, і це становить плідний ґрунт для порівняння не лише зі знаковими, ай з менш дослідженими явищами української літератури кінця хіх - початку хх століть. образно-звукові теми, які то доповнюють, то заперечують одна одну, всі разом поєднуються у прекрасну повнозвучну символічну картину, яка відбиває широкий спектр духовного життя людини й багатогранність буття взагалі.

Здоров'я, радості бажаємо, душевної сили про запас, дякуємо тобі, рідна, за все, що зробила для нас, за невпинні турботи, за мир сімейного тепла, дай бог, щоб у всьому ти і надалі такою ж була.