Сочинение на тему: "людське добро и зло у свiтi"не много))

  добро и зло действия, специфические для соответствующих случаев. добро приносит ближнему приятные переживания, а зло, наоборот, только страдание. чувствуете добро хочет уберечь кого - то от срадания, а зло хочет оградить от удовольствия. добро радуется чужому счасть, а зло- чужому страданию. добро стесняется своих побуждений, а зло - своих. поэтому добро маскирует себя под небольшое зло, а зло под великое добро. как это, говорите бывает как это добро маскируется неужели не замечали   

Тема: відтворення роздумів поетеси про сенс життя людини.   ідея: возвеличення любові до рідного краю, до всього, що з ним пов'я­зано, перебуваючи далеко за його межами. основна думка: «нащо крилатим грунт під ногами»? «для мене ж той край найкращий, де виросли крила мої». жанр: поема. віршовий розмір: диптих. композиція: твір складається з п'яти частин: «надбережжя», «крига на одрі»,  «крила», «грунт», «усміх», кожна з яких має свій зміст, закінчену думки але в той же час пов'зані з перебуванням л. костенко у польщі, зокрема, у порту міста щецін, та міркуваннями про смисл життя людини, її при значення на землі, любові до рідного краю. сюжет: лірична героїня, перебуваючи у польщі, зокрема, у морському порту щеціна, спостерігає за красою одри, кораблями біля причалів. наступала весна, скресала крига. на одній з крижин вона побачила чайку. це підштовхнуло її до роздумів про смисл життя людини. людина має крила, але як птах не літає, бо людські крила зроблені « не з пуху, а з правди, чесності, довір'я, вірності у коханні, з вічного поривання, з щирості до роботи, з щедрості та турботи, з пісні, з надії, з поезії, з мрії». героїня твору любить польщу за її легенди, мову, звичаї, дружбу, щирість, але для неї рідний край — наймиліший. одного разу вона побачила корабель з прапором рідного краю, який збентежив її душу і серце. і лірична героїня остаточно зрозуміла, що, де б ти не був, але батьківська земля, рідний край для кожної людини є наймилішим.