Складіть діалог , уявивши таку ситуацію: із ваших родичів захворів, а вам треба викликати лікаря. мне только на украинском язіке

(приходиш ти зі школи, бачиш бабуся лежить) - бабусю, дорогенька ! ти що , захворіла - так , захворіла.. - тож давай я збігаю за ліками - не треба, онук ( онучка ) , і тобі за твою доброту. - але бабусю може маму ( тата ) покликати з роботи ? - нетреба. нетреба. вони напевно зайняті я пішов(пішла) до моєї кімнати , й незнала (незнав) що й робити . але потім до мене прийшла ідея ! треба викликати лікаря я викликала ( викликав ) лікаря, і через 5 хвилин він був вже вдома . - лікарю, ну що ? все гаразд ? ? - так все добре, просто у твоєї бабусі звичайнісінький грип, він не загрожуе життю. - це добре, ну а чим треба лікуватися ? ? - ось я покладу на стіл листок, і в ньому все написано що тоеба придбати. - дякую лікарю ! через 3 хвилини лікар пішов. я був ( була ) дуже рада , за те що лікар сказав що все гаразд ! я сходив ( сходила ) за ліками і в невдовзі бабуся одужала !

Автор зображує почуття звіра з психологічної точки зору, як справжньої людини, але цей образ не має складних емоційно-чуттєвих характеристик, тому він зрозумілий навіть дітям, які сприймають вовка не як хижака, а насамперед як вірного друга хлопчика Сашка.

Сашко, незважаючи на свій юний вік, стає для вовка не лише другом, але й рятівником. Він зовсім не боїться Сіроманця, а навіть навпаки — захищає його перед дорослими, допомагає звільнитись з полону, та коли розуміє, що тварина майже втратила зір,— не роздумуючи втікає з дому та прямує з вовком у далеке місто, щоб показати його відомим лікарям.