Напишіть будь ласка маленький реферат та дуже цікавий про емму адієвську .

Андієвська емма 19 березня 1931 року народилася емма андієвська у м. сталіне 19 березня 1931 року. під час війни разом з родиною емігрувала на захід. спочатку емма андієвська мешкала в німеччині, згодом у франції, а потім в америці. пізніше повернулася знову до німеччини і там живе у місті мюнхені. вона авторка поетичних книг, а також збірок прозових творів (оповідань, романів). наша землячка знана у західному світі і як художниця. емма андієвська належить до найвідоміших поетів української діаспори. незвичайним був її дебют на початку 50-х років, коли з'явилася перша збірка віршів. тогочасні. критики поставили поетесу на рівень раннього тичини й артюра рембо (французький поет), відзначили єдність поетичного стилю з малярськими роботами, якими вона ілюструє свої книги. е. андієвська не стала на шлях продовження тих реалістичних традицій, за якими дійсність відображувалась у формах самої дійсності. відхід від традицій засвідчують інтерпретатори віршів андієвської.   тож спробуйте знайти у віршах, уміщених в цій книзі, оті поєднання несумісного, спробуйте проникнути в коло витвореного нею світу і відчути тепло неспокійного серця нашої землячки. не менш складними для розуміння і сприймання є прозові твори емми андієвської, зокрема «роман про добру людину», в якому реальність поєднується з химерними епі, міфами, . тут переосмислюються біблійні сюжети, картини пекла і страшного суду. водночас це цілісний твір, в якому автор беззастережно стоїть на боці добра. і зло тут впізнається відразу, в які б воно шати не вбиралося. «роман про добру людину» переносить читача в перші повоєнні роки до німеччини, в табори переміщених осіб, а точніше в табір, де чекають рішення репатріаційної комісії, в яку входять представники срср, сотні українців, закинутих виром другої світової війни за межі рідної землі. нещодавно фашисти знущались над ними у концентраційних таборах, тепер ці люди чекають страждань вже від «своїх», енкаведистів, які пролізли в комісії і прагнуть якомога більше табірників відправити на розправу до радянського союзу. в такій напруженій до краю ситуації прозаїк зображує своїх героїв, яким треба зробити вибір: повернутись на батьківщину чи стати емігрантами. вони люблять україну, але повернутись до неї на можуть. і для дітей і для дорослих щира, любов до рідного краю — то єдина мета. життя й утіха. вона стає засобом перевірки вартості людини у критичних ситуаціях. незвичайною є малярська майстерність емми андієвської- в анотації до її виставки, яка розгорнулась навесні 1994 року в києві, в українському домі. наводилась така оцінка її творчості з німецької газети «зюддойче цайтунг; » «емма андієвська не лише відома на заході як художниця з даром оригінального творчого мислення, її малярство комунікативне, довірливо налаштоване до людей. органічний світ емми андієвської привабливий. він також надреальний, в ньомусинтезується досвід європейського малярства: сила експресіоністів, поезія шагала. ті малярство інтуїтивне. яскраві відкриті барви, колоризм — енерготворчий струмінь її творчості». художниця виставлялася в багатьох країнах світу. вперше глядачі (побачили її акварелі в мюнхені в 1956 році, потім в нью-йорку — у 1989 році, емма ілюструвала свої збірки «архітектурні ансамблі» та «знаки». літературна творчість нашої землячки представлена у багатьох збірниках прози й поезії. головні з них: поезія: «поезія» (1951 р.); «народження ідола» (1958 р.); «риба і розмір» (1961 р.); «кути опостінь» (1962 г.); та ін. незвичайний погляд на життя, притому ж правдивий, виростає з самої дійсності — доброї і лихої, і різнобарвної. добро повинно перемагати, і це ми бачимо в її творах. ознайомтесь з ними, і ви в цьому переконаєтесь самі

                                        нерозумне кошеня принесла кицька мишеня і каже кошеняті: -ось тобі, грайся,учись мишей ловити.і пішла.кошеня торкнуло лапкою мишку раз, удруге.лежить мишка і не ворушиться.схопило злегка зубами,а мишка: -ой, ой! мені ж боляче! кошеня розціпило зуби, а а лапкою мишку тримає. -відпусти мене,-просить мишка. -не можу,-каже кошеня,-мене мама буде сварити. -моя теж сваритиме,якщо я не прийду. -то твоя мама, а то моя! вона буває дуже зла,як розгнівається,-каже кошеня. -а що ти зі мною робиш? -повчусь, як мишей ловити, а тоді мама прийде, скаже, що робити. -хіба так учаться? - пропищала мишка. -а як? - дивується кошення. -а так: я буду тікати, а ти наздоганяй - як у квача грають. -це цікаво,- погоджуеться кошеня. -і дуже цікаво,- пропищала мишка. -я як долічу до трьох, ти мене зразу ж відпускай. і тільки кошеня відняло лапу, мішка шусь- і нема.як вітром здуло. лаяла кицька кошеня.вуха нам'яла, щоб пам'ятало науку. ця байка стосуеться нерозумних людей.