Аналіз вірша "на вічну пам'ять котляревському"

"на вічну пам'ять котляревському" тема: звернення шевченка до котляревського, вшанування таланту великого поета, творчість якого розпочала розвиток нової української літератури. ідея: возвеличення історії україни та її мови. основна думка: "будеш, батьку, панувати поки живуть люди, поки сонце з неба сяє тебе не забудуть" жанр: громадянська лірика, звернення. художні засоби: - епітети: червону, одиноке, багатий, божий, милого, темним, дрібні, мудру, щиру, сизий, чужому, широке, глибоке, одинокий, праведная; - порівняння: опиниться, послухає; мов батько та мати; та дрібно, та рівно, як бога благає; не кинь сиротою, як кинув діброви; , заплачу, як тая дитина. - метафори: хвилі на той бік ідуть та ревуть; з вітром могила в степу розмовляє; море грає; верба сміється; і сонце гляне; пішла дібровою руна, руна гуляє, божа мова; засне долина; сонце гріє, вітер віє з поля на долину, над водою гне вербою червону калину.

Пішла в ліс по гриби та потрапила під дощ