Мне нужно краткое описание поэмы княжна мери из романа герой нашего времени.

Портрет княжны мери романтический, таков и образ героини. основной деталью ее портрета являются “бархатные глаза”. но ее описание не лишено черт реализма: она одета “по строгим правилам вкуса: ничего лишнего”. беседуя с грушницким в самом начале повести «княжна мери» , печорин с основательностью знатока оценивает внешность княжны: “— эта княжна мери прехорошенькая, — сказал я ему. — у неё такие бархатные глаза — именно бархатные, я тебе советую присвоить это выражение, говоря об её глазах: нижние и верхние ресницы так длинны, что лучи солнца не отражаются в её зрачках. я люблю эти глаза без блеска, они так мягки, они будто бы тебя гладят.. — впрочем, кажется, в её лице только и есть хорошего.. а что, у неё зубы белы? это важно. " — ты говоришь об хорошенькой женщине, как об лошади, — сказал грушницкий с негодованием.-сократи если хочешь

Іван мазепа – чи не найзагадковіша постать в усій нашій історії. що більше про нього дізнаємося, то більше запитань виникає, більше таємниць зринає. неординарна особистість петра і надихнула на творчість не одного поета, драматурга, романіста. про це ми й поговоримо. поема байрона цікава для українського читача передусім тим, що автор звертається до образу україни і створює образ одного з її видатних історичних діячів. працюючи над твором, ійський поет користувався «історією карла xii» вольтера. в основу сюжету поеми покладено лише один епізод із життя мазепи - його кохання до дружини багатого польського пана та покарання за це її чоловіком. мазепу роздягли і прив’язали до дикого коня, який довго носив його полями, аж поки не дістався україни. тут його напівживого підібрали козаки, а згодом він став їхнім гетьманом. вольтер, а слідом за ним і байрон помилково вважали, що мазепа - польський шляхтич, який служив пажем придворі короля яна-казимира. історія кохання і покарання мазепи теж непевна, вона огорнена серпанком таїни та вигадки. проте байрон-роман-тик і не прагнув до достовірності оповіді. головне для нього - не історична подія, а внутрішній стан героя, його почуття і переживання. поет хотів лише відобразити сам «дух україни» , що втілився і в її широких просторах, і в душі її гетьмана. поетична структура поеми дж. байрона “мазепа” відрізняється фрагментарністю. спочатку бачимо гетьмана літньою людиною, після поразки під полтавою. але ані тіні іронії втеча козаків і шведів у байрона не викликає. він захоплюється самовідданим вчинком шведського офіцера, який видав себе за короля і загинув у російському полоні. на привалі гетьман розказує історію свого прибуття в україну, і тут постає захоплююче видовище: несамовитий біг дикого коня, до спини якого прив’язаний вигнанець. кінь мчить юнака на батьківщину - в дикий степ, і природа немов прагне мазепі, співчуває йому який сприймається як її частина. ми торкнулися героїчної постаті івана мазепи, спробували визначити історичну основу поеми - розгром шведів російськими військами, втеча мазепи з почтом карла xii і романтичний міф, який використав байрон у поемі. відомо, що був дзвін івана мазепи. відлили його 1699 року й назвали “голубом”. призначався він для батурин-ської воскресенської церкви, що стояла неподалік од гетьманського палацу. можливо, “голуб” кликав на в охопленому полум’ям, задимленому й закривавленому батурині, коли царські війська нищили в ньому все живе. сталося диво: дерев’яна воскресенська церква вистояла поміж нищівних вогнів. потім “голуб” прикрашав дзвіницю домниць-кого різдво-богородицького монастиря на чернігівській землі. ще у 20-х рр. xx століття його виявили етнографи і перевезли до чернігівського історичного музею. невідомо, якдалі склалася доля “голуба”, що є ще одним свідченням нищення всього, пов’язаного з іменем мазепи. нині до нас повернулося не тільки ім’я гетьмана, а й його націєтворчий дух.  выбереш