Скласти план до повісті друкар книжок небачених

Незнаю можливо                                   максим грек  1 слова які почув диякон 2 старець з довгою бородою  3 згадання про максима  грека  4 розмова про книги  5 дума про друковні книги

Мрії тараса шевченка про майбутнє україни ми вже звикли до того, що тараса шевченка народна традиція величає кобзарем. він і справді був яскравим носієм кобзарського хисту і так само, як ці народні співці, знав страждання, ніс через свою непросту долю палку любов до рідного краю, беріг пам'ять про минулу славу україни і не давав забути про неї сучасникам.а тим часом дійсність гнітила поета своєю безпросвітністю. жахливі картини народних бідувань болем озивалися в його полум'яному серці. поневолений народ, загнаний панством у ярмо, знесилений важкою працею та закріпачений духовно, зрікся своїх волелюбних прагнень і день за днем тягнув на плечах хрест своєї гіркої долі:   повсихалисади зелені, погнилибіленькі хати, повалялись,стави бур'яном поросли,село неначе погоріло,неначе люди подуріли,німі на панщину ідутьі діточок своїх   шевченко бажав кращої долі для цього окривдженого люду. він був певний, що його співучий, прекрасний душею народ заслуговує на це. поетичний талант шевченка творив і передавав у духовну скарбницю рідного краю світлі мрії про прийдешній день україни — такі несхожі на те, що бачив кобзар навколо себе.майбутнє рідного краю насамперед уявлялося йому вільним від соціального та національного ярма. у творчій спадщині шевченка ми знаходимо правдиві картини під'яремного життя українського селянина, але понад ними, мов сонце, що сходить, піднімається священна віра в те, що  україна.і розвіє тьму неволі,світ правди засвітить,і на воліневольничі ді«стоїть в селі суботові»)  тоді почнеться для україни новий відлік часу. чим же ознаменується на рідній землі прийдешня доба волі? шевченкова уява малює ідилічні картини народного життя:   іютьширокії села,а у селах у веселихі люде веселі«і виріс я на чужині»)  будні краян будуть наповнені працею для свого добробуту. мир, згода і радість прийдуть у кожну оселю, у кожну родину:   і досі сниться: під горою,меж вербами та над водоюбіленька хаточка. сидитьненаче й досі сивий дідколо хатиночки і бавитьхорошеє та кучерявесвоє маленькеє внуча.і досі сниться: вийшла з хативеселая, сміючись,   та шевченко не обмежується зображенням мальовничих і привабливих картин затишного побуту, родинної згоди. мріючи про майбутнє україни, він бачить її освіченою, розвинутою, рівною серед інших країн. а ще — вірною історичній пам'яті, а отже, і пам'яті тих, хто частку свого серця і своєї праці доклав до того, щоб доля україни склалася щасливо.чи ж так вона склалася? незалежну україну — маємо. потенційні можливості розвитку — також. залишається працювати над тим, щоб усі мрії великого тараса стали дійсністю.