Определите, чем была недовольна либерально настроенная часть общества на рубеже XIX—XX вв..

Прогрессивно мыслящие люди из разных сословий и социальных групп понимали всю пагубность сохранения самодержавия и ратовали за введение в России конституционных порядков по образцу Западной Европы. На собраниях инженеров, учителей, врачей, земских и городских служащих, на встречах с писателями и художниками, на публичных лекциях раздавалась то осторожная, то резкая критика самодержавного режима.
Представители демократической интеллигенции помогали голодающим крестьянам, высказывались за проведение аграрной реформы, выражали сочувствие рабочим-стачечникам. И, естественно, в первую очередь интеллигенция поднимала вопрос о необходимости политических свобод. Прежде всего представители интеллигенции воздействовали на общество своим творчеством, своей гражданской позицией, выступали против социальной несправедливости, беззакония и насилия.

Письменник звернувся до давніх подій в одному з регіонів Кокандського ханства. Ця держава існувала з 1709 до 1876 року на території сучасних Узбекистану, Таджикистану, Киргизстану, південного Казахстану та Сіньцзянь- Уйгурського автономного району Китаю. «Час подій нашої оповіді, — зазначив автор, — це час Кокандського ханства, де правили хаджі — праведники, нащадки самого пророка».

Мусульманське населення міст Учтурфан та Кашгар організувало збройне протистояння китайському імперському війську. Один з епізодів цього протистояння І. Гаспринський зобразив у «Дівчині-левиці». Цей епічний твір має жанрові ознаки історичного оповідання: невеликий обсяг, однолінійний сюжет на основі давніх подій, різнобічно розкритий образ однієї героїні.

Объяснение: