Опишите достижения отечественной науки и культуры в послевоенные годы, которые произвели на вас наибольшее впечатление. В чём вы видите главные предпосылки этих достижений?

Важнейшей задачей советского правительства после войны в области культуры стало восстановление сферы образования. В короткий срок была восстановлена материальная база научных учреждений. В литературе безраздельно господствовал соцреализм. Ведущей темой для литераторов была прошедшая война, однако в официальной литературе раскрывалась она в то время довольно однообразно. Это не означает, конечно, что ничего хорошего не было написано. Талантливым писателем был Борис Николаевич Полевой (Кампов) (1908–1981). В 1946 г. им была создана «Повесть о настоящем человеке», в основу которой были положены реальные события: подвиг Героя Советского Союза летчика А. П. Маресьева, который был ранен, лишился ног, но продолжал летать. В чертах главного персонажа произведения летчика Мересьева нашел выражение образ советского положительного героя. Эта повесть – одно из лучших произведений «воспитывающей» литературы соцреализма, традиции которой были заложены Н. Островским в романе «Как закалялась сталь». О Великой Отечественной войне и о послевоенном мире писал Э. Г. Казакевич («Двое в степи» 1948 г., «Весна на Одере» 1949 г.). Историю трех поколений рабочей династии изобразил в своем романе «Журбины» (1952 г.) В. А. Кочетов.
Развитие живописи и скульптуры по-прежнему определяет соцреализм. Главной задачей архитекторов было восстановление разрушенного войной. Почти заново пришлось отстраивать Сталинград, Киев, Минск, Новгород. В стилистическом отношении продолжает господствовать неоклассика «сталинский ампир». В Москве возводятся знаменитые увенчанные шпилями высотки. Наиболее удачным принято считать здание Московского университета на Воробьевых горах.
Достижения в науке: Летом 1949 г. на семипалатинском полигоне была испытана атомная бомба. Академиком А.Д.Сахаровым также велись разработки первой советской водородной бомбы, работы по созданию бомбы начались в 1945 году, испытана на Семипалатинском полигоне 12 августа 1953 года. В 1948 г. был пущен первый промышленный уран-графитовый реактор. В 1946 г. вошла в строй в Москве первая ультракоротковолновая радиостанция. В 1951 г. под руководством академика С. А. Лебедева была смонтирована первая советская ЭВМ. Значительные успехи были достигнуты в развитии математики, механики, физики, астрономии, некоторых отраслей химии.
Главной предпосылкой - была "холодная война" с США, международной обстановки и обострением отношений между двумя военно-политическими блоками. Включившись в соревнование с США за стратегическое превосходство, СССР был вынужден тратить огромные средства на достижения в области науки.

Творчий, громадський і художній інтерес до літератури як до області мистецтва та освіти зародилися на зорі XIX століття, яке величається в класичній літературі високим титулом — золоте століття. Ця літературна епоха ознаменувалася розквітом української словесності та словесності інших народів. Література сприймалася не тільки як область художнього та народної творчості, наповнена яскравістю образів, повітряним красномовством і багатством слова, вона служила мудрим найчистішим джерелом для культурно-духовного розвитку, вдосконалення та збагачення внутрішнього світу людей. Вона проливалася світлом істини на реальну дійсність, була найпотужнішим двигуном розвитку суспільства, впровадження передових ідей боротьби за велике майбутнє.

Грізна буря історичних подій: скасування кріпосного права, буржуазні реформи, становлення капіталізму, важкі війни — випала на частку багатостраждальної України в цей період, знайшла своє відображення в творчих працях українських та зарубіжних поетів і письменників. Справедливість їхніх ідей і поглядів значною мірою визначала громадську свідомість того часу, від чого завоювали вони авторитет серед простого народу.

Багата спадщина класичного літературного мистецтва передавалася з покоління в покоління, створивши передумови для подальшого розвитку та просування літератури. Щодо зарубіжної поезії, то золотим піком другої половини XIX століття височіла творчість Миколи Олексійовича Некрасова (1821-1878). На прикладі його творів можна добре охарактеризувати усю поезію того періоду. Нагальною проблемою його поетичних творів були тяготи трудового народу. Насиченістю образів, силою, багатством і художністю слова Некрасов прагнув донести до освіченого читача, який має матеріальний достаток, сенс і глибину скорботи, злиднів пригнобленого соціальною нерівністю народу, поставити на величний п’єдестал справедливості простого селянина. Саме ця ідея лягла в основу поеми «Кому на Русі жити добре». Поетична діяльність Н. А. Некрасова була не тільки професією, вона набула відтінку патріотизму, святенності громадянського обов’язку і покликання перед своєю країною.

Поряд з поетичною діяльністю Н. А. Некрасов займався власною видавничою діяльністю. Під його керівництвом видавалася більша кількість періодики, серед якої особливою популярністю користувалися журнали «Современник», «Вітчизняні записки». На сторінках цих журналів вперше опублікувалися літературні статті і твори багатьох поетів, письменників і критиків, які з часом стали знаменитими.

Таким чином, лірика другої половини XIX століття відрізняється різноманітністю тем, літературних напрямів і великою кількістю обдарованих поетів.