Один из знакомых Чехова заметил: «Вчера после прочтения «Человека в футляре» я более двух часов говорил об этом гнетущем, только в России возможном явлении».

Речь идет как раз о всеобщем страхе, «футлярности», в который погрузилось общество, в том числе и люди образованные, призванные воспитывать новое поколение. Как уже было отмечено, в рассказе обличаются и осмеиваются такие явления общественной жизни, как всеобщая боязнь, недоверие друг к другу, доносительство, уродливое воспитание. Очень метко охарактеризовал атмосферу в городе и гимназии учитель Коваленко: «Атмосфера у вас удушающая, поганая. Разве вы педагоги, учителя? Вы чинодралы, у вас не храм науки, а управа благочиния, и кислятиной воняет, как в полицейской будке». Он же называет Беликова Иудой.

Чи можна здолати труднощі?

Мало на світі людей, у житті яких ніколи не було труднощів. У когось вони незначні, а у когось дуже серьйозні, такі, що можуть здаватися майже нездоланними. Наприклад, Петрусь Попельський, головний герой повісті "Сліпий музикант" Володимира Короленка, сліпий від народження. Звісно, хлопчик відчуває себе не таким, як усі, страждає через це. Але йому пощастило: Петрусь зустрічає Евеліну, яка стає його вірною подругою. До того ж, дядько Петруся допомагає хлопцю стати більш впевненим в собі, мотивує його вдосконалювати свій талант. Завдяки цьому Петро Попельський долає всі труднощі і стає відомим музикантом, гармонійною особистістю, і, врешті-решт, щасливою людиною.

Тому завжди слід прагнути досягти своєї цілі, навіть якщо життя тобі випало не дуже легке. Якщо б Петрусь опустив руки, він би не досяг нічого, залишившись невпевненою в собі людиною, і прожив би своє життя нещасним.