1)А. Адлер отмечал, что человек никогда не будет невротиком, если…:
Выберите один ответ:
a. он стремится к сотрудничеству
b. он стремится создать семью
c. он удовлетворяет все свои основные потребности
2)В гуманистической психологии, строение человека рассматривается как единство:
Выберите один ответ:
a. души и сознания
b. души и чувств
c. души и тела
d. ума и тела

СРРИ знаю только 2

2-с

Традиційно психологія визнає два стани свідомості, притаманних усім людям: 1) сон, розглянутий як період відпочинку, 2) стан неспання, або активний стан свідомості, якому відповідає активація всього організму, що дозволяє йому вловлювати, аналізувати сигнали зовнішнього світу, відправляти деякі з них в пам'ять або ж реагувати на них адекватним або неадекватною поведінкою в залежності від попереднього досвіду і навичок. Таким чином, неспання - це стан, в якому ми можемо пристосовуватися до зовнішнього світу. У середньому наш організм функціонує з чергуванням: 16 годин неспання і 8 годин сну. Цей 24-годинний цикл управляється внутрішнім контрольним механізмом, званим біологічним годинником, які відповідальні за порушення центру сну, розташованого в стовбурі мозку, і центру неспання, яким служить ретикулярна формація мозку. Довгий час вважали, що сон - це просто повний відпочинок організму, що дозволяє йому відновлювати сили, витрачені в період неспання. Так, недолік сну істотно позначається на поведінці: погіршується або навіть порушується розумова і трудова діяльність, деякі люди засипають буквально стоячи, галюцинує або починають марити після 2-3 днів позбавлення сну. Зараз відомо, що сон - не просто відновлювальний період для організму, а включає різні стадії, виконує різноманітні функції. Виділяють "повільний сон" і "швидкий, парадоксальний сон" залежно від особливостей мозкової активності. Згідно гіпотезі Хартмана (1978), відключення людини від зовнішнього середовища під час сну необхідно для змістовної обробки накопиченої за день інформації. Сновидіння відбивають мотивацію, бажання людини, ці мотивації як би спливають під час сну, коли клітини ретикулярної формації посилають збуджуючі імпульси центрам, відповідальним за потяги і інстинкти. Сновидіння як би служать для символічної реалізації нереалізованих бажань людини, розряджають вогнища збудження, що виникли через незакінчених справ і тривожних думок. На думку Фрейда, сновидіння забезпечують психологічний комфорт, зменшуючи виниклу протягом дня емоційну напруженість і викликаючи? цим почуття задоволення і полегшення. Дослідження Фаулкса (1971) показали, що сновидіння, інтенсивна робота мозку уві сні мають на меті до людині вирішити її проблеми під час сну або ослабити або навіть усунути тривожне людини бажання, переживання. Згідно гіпотезі Френча і Фромма, у сновидіннях використовуються механізми образного мислення для вирішення мотиваційних конфліктів, які не вдається вирішити за до логічного аналізу під час неспання, тобто сновидіння являють собою механізм психологічного захисту і стабілізації людини, завдяки якій людина черпає енергію, необхідну для вирішення своїх проблем. Сновидіння є своєрідним "вікном" у несвідоме людини і своєрідним "каналом" обміну інформацією між несвідомим і свідомістю, коли більш інформаційно насичене "несвідоме" здатне в символічній або явній формі передати важливу інформацію для свідомості (наприклад, пророчі сни про майбутні можливі події, про виникають захворюваннях, про внутрішні душевних больових точках і т.п.).