Рассказ как я каталась зимой на катке.

                      неожиданная встреча с моим лучшим другом. однажды в выходной  я пошёл на каток. я пришёл на каток и там играла весёлая музыка.  когда я катался мне было холодновато и снежный ветер дул в лицо, было скучно.  я катался на катке, катался и вдруг кто-то закричал громким и  восторженным голосом: "! ". это был мой лучший  друг дима. мы с ним катались долго, слушали музыку, которая играла на катке,  было весело! потом, когда наступил вечер мы разошлись по домам. это был не забываемый и весёлый выходной!

Зтвору видно, що гуллівер мав позитивні риси характеру. автор відзначає його людяність: " (гуллівер) рішуче відмовився бути знаряддям закріпачення вільного та відважного ", підкреслює сміливість: "поки я порався з цим, вороги пускали тисячі стріл, і багато з них впивалися мені в руки та обличчя, пекучого болю й заважаючи мені " допитливість гуллівера простежується усього твору: ".-а буваючи на березі, приглядався до побуту і звичаїв людей і водночас вивчав чужоземні " цьому герою притаманні такі риси як витривалість ("перше речення, яке я вивчив, було прохання повернути мені волю. імператор відповідав, що це справа часу, що розв'язати її він може тільки у згоді з ") і великодушність (" наказав схопити шістьох заводі і віддати зв'язаних мені до я перерізав ножем нитки, якими він був зв'язаний і обережно спустив його на "). розум та винахідливість багато разів гулліверу під час цієї мандрівки: " три тижні я зробив великі успіхи у вивченні їхньої "; " не підходив до берега, щоб мене не помітили з якогось ворожого "; " сплів канат удвоє, щоб зробити його міцнішим і з тією ж метою поскручував залізні бруси втроє" гуллівер з добротою та повагою ставився до інших. він чемно поводився, коли був у полоні заслужив цим прихильність імператора ліліпутії і симпатію більшості його підданих, хоч і міг би звільнитися та знищити цю державу і її маленьких людей. крім того, він погодився на всі умови звільнення, незважаючи на те, що деякі з них були не такі, як йому здавалося, почесні. гуллівер запобіг нападу на ліліпутію ворожої держави блефуску. автор повісті зауважує, що гуллівер мав добре виховання. і це підтверджується його мовою, розумною та культурною. частина вельмож та міністрів ліліпутії прихильно ставилася до гуллівера, і коли обговорювався акт обвинувачення, вони не виступали проти гуллівера.  дж. свіфт показав гуллівера як гідну людину. порівнюючи його з ліліпутами, автор висміював претензії на світове панування ійських монархів, їхніх міністрів та царедворців, несправедливість суспільного життя у всій європі.