Відгук на вірш тараса шевченка думка

Ема «думка»:   зображення суму, туги козака за рідним краєм, батьком, ненькою старою, молодою дівчиною під час перебування далеко на морі. ідея «думка»:   співчуття козаку, який повсякчас сумує за милою країною («думав доля зустрінеться, а спіткалося горе»).

основна думка:   наймилішим для кожної людини є те місце, де вона народилася, живе, — батьківська хата, люди, природа, і коли втрачається це все, то відчуваєш себе нещасним, самотнім. художні засоби «думка» • епітети:   «синє море», «серце козацьке»;     неньку   старенькую, молоду   дівчину,  шляхи   биті • метафори:   «грає море», «грає серце», «думка говорить», «спіткалося горе»; • риторичні запитання:   «куди ти йдеш, не спитавшись? », «на кого покинув? » т. шевченко часто називав свої вірші «думками». багато думок у поета, особливо сумних. він самотній, нерідко закинутий долею далеко від рідної землі. то й добре розуміє почуття козака, що шукає своєї долі по і птах і не знаходить її. покинув рідних, кохану, а все даремно — чужі люди навкруги, ні з ким поговорити, душу заспокоїти. та й дуже часто немає вже повороту додому — «шляхи биті заросли тернами». недаремно кажуть, що «у чужій сторонці навіть не звідти сходить сонце».

історія написання вірша «думка» вірш датується 1838 року орієнтовно на підставі повідомлення  євгена гребінки  в листі до  григорія квітки-основ’яненка  від  18 листопада  1838  року про передачу шевченком творів для публікації в альманасі  «ластівка»: «він мені дав гарних стихів на збірник» автограф не відомий. у кінці 1838 року шевченко передав євгенові гребінці текст вірша разом з кількома іншими творами для публікації в альманасі «ластівка». за описом  петра картавова, складальний рукопис «ластівки» містив писарську копію вірша.

кузнец запер людей. потому что они являлись слугами троекурова. кузнец и дубровский(младший), считали, что люди, т е слуги троекурова должны ответить за то, что выбрали неправильную дорогу. а кошка приводится, как ни в чём не повинное существо, что оказалось во время на крыше дома. архип спас животное, потому что оно нечего не совершило чтобы его убивать. эпизод спасения кошки приводится для того, чтобы показать как кузнец и дубровский хотят отомстить троекурову за обиду отца, а кошка - герой, который никого не трогает и никого не обижает. примерно, так)