Сочинение на тему философская лирика а.с.пушкина

  а. с. пушкин - величайший поэт и прозаик прошлого века. он является основоположником новой , одним из первых реалистов в нашей . именно после него раскрылись таланты других писателей и поэтов: лермонтова, гоголя, толстого, некрасова и достоевского. лирика поэта многотемна. но сколь бы ни были разнообразны вопросы, поднятые поэтом, они все пронизаны философским содержанием. пушкин, будучи образованным человеком своего времени, всю жизнь задумывался над вечными философскими вопросами: о смысле человеческой жизни, о добре и зле, о назначении поэта и поэзии, смерти и бессмертии, вере и безверии. это не могло не отразиться на его лирике, поэтому философские мотивы пронизывают все его творчество.          своеобразие философской лирики пушкина заключается в том, что она носила личностный, глубоко интимный характер. поэт все пропускал через себя, это была философия, опробованная собственной жизнью, появившаяся в результате собственных мыслей и переживаний, что отличает философскую лирику пушкина от лирики тютчева и блока.          над вечными философскими вопросами поэт задумывался еще учась в царскосельском лицее. под влиянием батюшкова он рассматривал смысл жизни с позиций жизнерадостного эпикурейства. по его мнению, цель существования человека заключалась в наслаждениях, дружеских пирушках, прожигании жизни в веселых компаниях друзей:           смертный, век твой привиденье:           счастье резвое лови;           наслаждайся, наслаждайся;           чаще кубок наливай;           страстью пылкой утомляйся          и за чашей отдыхай!           так пишет шестнадцатилетний поэт в стихотворении “гроб анакреона” (1815). похожие мысли просматриваются и в других юношеских стихотворениях поэта:           до капли наслажденье пей,          живи беспечен, равнодушен!           мгновенью жизни будь послушен,          будь молод в юности твоей!         (“стансы толстому”, 1819)

Можна описати вчинки Івана Сили у такий іб:

Іван Сила – реальна постать, український боксер, важкоатлет, що був визнаний найсильнішою людиною на Землі у минулому столітті. Про цю людино було знято фільм та написано О. Гаврошем твір, що має назву «Неймовірні пригоди Івана Сили». У цій казці розповідається про різні реальні та вигадані уявою автора події, що стались у житті Івана.

Іван був народжений у багатодітній родині, у досить ранньому віці змушений був покинути батьків та податися на заробітки до міста. Саме у місті почалися його справжні пригоди. Тут він влаштувався працювати вантажником, де, завдяки своїй силі, порався за половину робочого дня. На вокзалі важкоатлет познайомився зі своїм другом Микулцею, якого благородно врятував від побиття. Іван хоч і мав шалену силу, проте ніколи не застосовував її проти слабих та хворих.

Визначною подією у житті Сили стає знайомство з Доктором Брякусом. Саме цей чоловік розповів йому, що треба багато тренуватись, правильно харчуватись та всіляко розвивати себе. Завдяки цьому знайомству Іван і став спортсменом. Проте не полишав цей чоловік і важкої праці на вокзалі: «...він не полишав праці вантажника — за старою селянською звичкою, яка завжди тримає у скрині окраєць черствого хліба на чорний день. До обіду Іван займався вправами, потім обідав із тренером і рушав на вокзал». Це дає нам усвідомити, що Іван – не лише талановита, а й працьовита та сильна духом людина.

Чимало хорошого або ж поганого траплялось у житті цього чоловіка: смерть тренера, звинувачення у його вбивстві, тюрма, цирк, захист тварин, операція з заміни кістки на металеву пластину. Але у кожній ситуації важкоатлет вмів найголовніше – залишатися людяним та добрим, захищати тих, хто в цьому має потребу, вперто йти до своєї мети та постійно розвиватися. Іван наділений багатьма привабливими рисами, які б мав виховувати у собі кожний.

Есле хочешь скороти!