Міні-твір на тему "краса чистих людських взаємин"

На мій погляд, оповідання джеймса олдріджа «останній дюйм» являє собою історію про те, як важливо, щоб батьки і діти навчились добре розуміти один одного та про красу чистих людських почуттів. головними героями твору є батько та син. батько усе життя був гарним пілотом, але сталося так, що він втратив роботу. втративши роботу, він втратив і найцінніше у своєму житті – родину. дружина бена залишила його та покинула аравію, а син залишився з чоловіком тому, що матері він був зовсім непотрібним: «так він і залишився ні з чим, якщо не брати до уваги байдужу дружину, якій він не був потрібен, та десятирічного сина, що народився надто пізно і, як розумів в глибині душі бен, чужого їм обом – самотнього, неприкаяного дитини, яка в десять років розумів, що мати ним не цікавиться, а батько – стороння людина, різкий і небагатослівний, не знає, про що з ним говорити в ті рідкісні хвилини, коли вони бували разом».

«ни у одного из писателей я не встречал, не чувствовал такого гармоничного сочетания любви к земле и знания о ней, как вижу и чувствую это у вас удивительно богат и широк мир, познанный вами», — писал м. горький о м. м. пришвине. в окружающем мире писатель видел особую красоту и развивал в своем творчестве идею взаимосвязи человека и природы. этой же теме посвящена сказка-быль «кладовая солнца».с самого начала произведения мы попадаем в чудесный мир, где все живое взаимосвязано и где природа принимает самое непосредственное участие в судьбе героев. сначала мы узнаем, что в селе осиротели двое детей. но дети эти были «умненькие» и, главное, дружные, поэтому они быстро освоили премудрости сельской жизни. они ухаживали за животными, работали в огороде, а в ответ получали молоко и щедрый урожай.однажды от людей они узнали, что клюква, которая перезимовала под снегом, становится вкусной, и, как только сошел снег, отправились на блудово болото. собираясь, дети вспомнили, что слышали от отца о не известной никому палестинке, где растет самая-самая сладкая клюква. по пути дети должны были пройти само блудово болото, о котором в народе ходила легенда о том, как лет двести тому назад ветер-сеятель принес два семечка: семя сосны и семя ели. оба семечка легли в одну ямку возле большого плоского камня, и с тех пор ель и сосна растут вместе. и, когда ветер качает деревья, ель и сосна стонут, словно живые существа. настя и митраша присели отдохнуть у лежачего камня, недалеко от этих деревьев. «было совсем тихо в природе, и дети, озябшие, до того были тихи», что даже тетерев не обратил на них никакого внимания. вокруг царила необыкновенная красота, и раздавалось только слабое пение птиц, «посвященное восходу