Анализ вирша била лелека авток василь голобородько

Лелека — священний птах українського народу. в давні часи людина існувала в тісному зв'язку з природою. вона порівнювала душу померлого з лелекою, що відлітає у вирій. потім цей дух втілюється в новонароджене немовля. лелека на полі — символ добробуту, доброго врожаю. хлібороби, які уважно спостерігали за птахами, казали: «з'явилися на землі лелечині лапи, не забирай з грядки сапи». молода дівчина раділа, побачивши пару лелек, бо вірила, що це ознака того, що цього року вийде заміж, буде мати свою пару. прилітали лелеки — приносили на своїх крилах весну. а як втішалася родина, якщо лелеки не минали їхню садибу і оселялися поряд. — пригадайте повір'я, в яких йдеться про ставлення людини до лелек. - хто зруйнує гніздо лелеки, тому не уникнути нещастя. - те місце, де в'є гніздо бусол, дуже хороше й приносить велике щастя його господарю. - якщо лелеки вилітають із двору несподівано й не повертаються, трапиться пожежа або двір спустіє. - не можна розкидати гніздо лелеки, бо на цю хату вдарить грім. — який висновок можна зробити, проаналізувавши почуте? як бачимо, для людей лелека був символом щастя і здоров'я, великим гріхом вважалося не тільки розорювати лелечі гнізда, а й навіть полохати птахів. зате хто перший побачить лелеку, той протягом наступного року не хворітиме. лелека для українців був символом прив'язаності до рідної домівки, отчого краю. в. голобородько у своїй поемі згадує і про іншого лелеку: «лелека, що літає далеко». — яка це людина? (яка поводить себе, як гульвіса; той, хто буває десь поза домом). — чому автора так це тривожить? (тому що тисячі й тисячі українців змушені залишати рідну домівку в пошуках кращої долі, в пошуках заробітку). — чому поет не використовує тут звичне для нього звертання «біла лелеко»? (людина, що покинула свою батьківщину, родину, більше асоціюється з чорним лелекою, який гніздиться далеко від людини, живе самітником).

реоаоооалллчбфюэу0к