Напишите стих ко дню победы ! начинайте так: дедушки и бабушки мы вас любим сами сочините !

Кто придумал такое начало? мне 60 лет, и мой дед сражался и погиб в 1943 году. он современному поколению детей уже прапрадедушка. предлагаю вот  такое стихотворенье: давным-давно была война. всем горе принесла она. там наши прадеды сражались, врагу на милость не сдавались. пред ними дрогнул наглый враг, и взвился в небо красный флаг. так подарили наши деды всем нам великую победу. и мы поклясться   им должны, быть вечной памяти верны.

Перше вбивство відбулося із заздрощів. каїн позаздрив, що авеля бог оцінив вище за нього. спостерігаємо той же гріх: егоїстичне бажання будь-яким шляхом наблизитися до творця, навіть шляхом вбивства. біблійна легенда породила велику кількість легенд, трагедій, романів, а також живописні і скульптурні художні твори. вони були зайняті розробкою мотивів поведінки каїна, пов’язували легенду про каїна зі скорботою людини, вперше задумуючись над проблемами смерті і безсмертя, добра і зла, свободи волі, всеблагості і всемогутності бога. злочин каїна вони поєднували з болем людини, який вперше зневажив покірних і слухняних, обурився проти слабкої природи людини, „раба божого”. в залежності від того, що стимулювало розробку цієї біблійної легенди, її інтерпретації видвигали різні основні мотиви в поведінці і характері каїна і давали різні значення образа каїна і його жертви. легенда про каїна виникла на ґрунті двох соціально-промислових формацій – землеробської і скотарської. біблія відносить цю легенду до перших днів існування світу. але виникла вона, треба думати, в період, коли євреї ще не посіли на землі і займалися скотарством. скотарське плем’я легендою про каїна і авеля мотивувало віру в те, що бог надає перевагу скотарю ніж землеробу і що землероб – початок всіх бід і зла, джерело гріха і божого гніву. в біблії немає ніяких доказів на винність каїна перед богом. вина його полягає в тому, що він надав перевагу землеробству ніж скотарству. як вже згадували, легенда ця виникла на ґрунті боротьби двох економічних укладів в період їх протиставлення існуванню та обставина, що каїн і авель зображені братами, представляє собою політичний прийом, підсилюючий антитезу. кара означала засудження каїна на вічне блукання. каїн – землероб бажав некочуючого життя, він противився частому переходу скотаря з місця на місце. легенді про каїна і авеля було приділено багато уваги в світовій літературі. спочатку в середньовічних містеріях, але це були тільки сцени біблійного тексту. але з деяким часом цей текст був розвинений і туди увійшли інтермедії. пізніше з’явилися драми і поеми про каїна і авеля. ці твори були присвячені факту братовбивства і прославлення авеля. навіть назви деяких із них були пов’язані з іменами авеля і каїна. „історія каїна і авеля знайшла своє відображення й у світовій літературі, й у вітчизняній класиці. це поема джорджа байрона „каїн”, поема івана франка „смерть каїна”; про обох братів писав шарль бодлер („каїн”). в багатьох творах українських класиків світової літератури, в сучасних нам письменників згадуються обидва брати, але переважно – це каїн, перший вбивця на землі”[1, 30]. ще до цього ряду можна додати с.гесснера „смерть авеля” і в.шекспіра „гамлет”, в якому автор звертається до традиційного образу каїна, і.котляревського „енеїда”, де знаходимо порівняння енея з каїном; також знаходимо цей образ в творах п.воронька, і.драча, лесі українки, м.старицького, о.забужко, в.простопчука, п.куліша та ін. зображували також каїна і авеля художники зі світовою славою: дітріх, корреджіо, тиціан, тінторетто, рубенс, рембрандт та ін. в світовій літературі „авель (ім’я багатозначне; головніші з них такі: пастух, син, подух, пара, туман, туманний, сумовитий, сумний) хвилевий або тимчасовий. сучасна наука відкриває погляд, що ім’я авель походить від слова „марнота”, „нікчемність” або „порожність” він був богобійний, праведний та на противагу каїнові являє собою зразок богомольця-поклонника, який був до вподоби господові „[2, 12]. каїн тлумачиться як (набутий, надбаний). за свій гріх убивства каїн був приречений на вічні муки.  тому легендарно-міфологічний матеріал дозволяє зосередити увагу на дослідженні людського світу у всіх його різноманітних виявах і станах, маючи узагальнений сенс і значення, будучи своєрідним концентратом загально-культурної пам’яті, він забезпечує відбиття основних ідей і проблем епохи, до якої він належить, і головне, органічно входить до системи художньо-філософського мислення подальших епох розвитку людства. і саме завжди особливий інтерес до біблійного сюжетно-образного матеріалу спостерігається в переломні періоди життя суспільства. на порозі хх сторіччя виникають нові літературні версії традиційного матеріалу.