Февральская революция. 1. цели и 2. движущие силы 3. руководители 4. характер 5. значение

в начале xx века россия оставалась одной из немногих в европе абсолютных монархий. еще в начале своего правления николай ii   заявил,что будет "охранять начала самодержавия твердо и неуклонно". 

1. цели и : решениеаграрного вопроса. крестьяне,большая часть населения, владели только 30 процентами земли. это способствовало голоду крестьян.

рабочие тоже плохо содержались, многие жили за чертой бедности, и не имели гражданских прав и не имели социальных гарантий.

насильственная русификация, другие народы не имели национальной автономии

отсутствие легальной политической борьбы 

2. 9 января 1905 года (кровавое воскресение) рабочие пошли с петицией пошли к николаю ii. но процессия была расстрелена. возглавлял рабочих отец георгий гапон. рабочие просили о 8-ми часовом рабочем дне.   это событие заставила боставать рабочих на всей территории россии. стачки продолжались.17 октября 1905 год никалай ii подписывает манифест "об усовершенствование государственного порядка" . но манифест имел двоякое влияние на общество. под рукаводством лейтенанта шмидта началось восстание на крейсере "очаков". но вскоре волнения прекратились   министром внутренних дел был назначен сперанский, он ввел положение "черезвычайной охраны", подписал указ о военно-полевых судах.

значение революции 1905-1907 года заключается дал возможность выборов в думу ранее запрещенных партий. теперь законы создавали люди из народа и они могли влиять на политику страны

Після розпаду в 1555 р. імперії карла  v  нідерланди перейшли під владу його сина — короля іспанії  філіппа  ii  (1527-1598). він розглядав нідерланди як свій плацдарм у європі для боротьби проти франції й невичерпне джерело прибутків для здійснення своїх планів.філіпу ii вдалося значно відсторонити вище іспанське дворянство від центрів влади, вищих органів іння і кортесів (парламент в іспанії). зрозуміло, король шанував широку судову і суспільно-політичну компетенцію часом майже необмеженої влади дворянства, а також церкви і міст. все ж таки повсякденне життя переважаючого більшості майже 8-мільйонного (1590) населення іспанії в значній мірі визначалася місцевими та регіональними факторами і часто перебувала в поміщицьких і фізичної залежності від місцевих панів, насамперед грандів. втім, до кінця правління філіпа ii ця група вищої аристократії, карлом v до 25 сімей, завдяки королівським привілеям виросла. так, наприклад, філіп підніс друзів дитинства, князів еболі, що стали пізніше діловими радниками, до звання грандів, і тим самим розширив королівську клієнтелу у вищому кастильському дворянстві. основна ж маса благородного стану  — близько 10 відсотків всього населення (це на порядок більше, ніж в інших європейських країнах)  — складалася з середнього дворянства і дрібнопомісних ідальго. останні за своїм майновому становищу часто нічим не відрізнялися від селян, що карикатурного зобразив мігель сервантес в «дон кіхоту ламанчському».протягом xvi століття населення в іспанській державі без португалії зросло при значних регіональних коливаннях приблизно на 40 відсотків: з 5,2 мільйона до приблизно 8,1 мільйонів. у переважній більшості це були селяни, ремісники і . на початок століття в зростаючих містах, які перетворювалися на політичні, економічні та культурні центри країни, проживало 5 відсотків, а до кінця століття близько 20 відсотків населення. мадрид і севілья перетворилися в процвітаючі метрополії; перший  — завдяки перебуванню в ньому двору та центральних органів влади, а друга  — завдяки монополії торгівлі з америкою. поза сумнівом, під час філіпа ii міста представляли собою найдинамічніші елементи суспільного розвитку в іспанському королівстві.іншим тріумфом цього більш «щасливого» періоду його правління було приєднання португалії. у 1578  р. 24-річний португальський король себастьян загинув під час північноафриканської експедиції у битві при ель-ксар-ель-кебирі. філіп, грунтуючись на праві успадкування по спорідненості і на багатих подарунках, якими він обдарував португальську аристократію, вирішив захопити португальський престол. серед португальців виникла  — досить, втім, слабка  — національна партія, що намагалися зчинити філіпу збройний опір, але іспанська армія майже без боротьби зайняла всю країну (в 1580  а через кілька місяців португальські кортеси проголосили філіпа португальським королем.ситуація в нідерландах, зумовлена політикою фанатичного філіппа ii, який прагнув у всіх своїх володіннях запровадити порядки на кшталт іспанських, стала нестерпною.у країні було значно збільшено кількість іспанських військ, а всю владу зосереджено в руках державної ради (консульти) з прихильників іспанців. було створено 14 нових єпископств, розгорнула діяльність інквізиція, почалося переслідування єретиків. усіх, хто наважувався виступати проти католицької церкви та іспанців, страчували; за доноси на тих, хто засуджував іспанців, нагороджували.