Знайти спiльнокориневi слова до слова приймати

гуляючи осіннім лісом помічаєш, що осінь вже обережно торкнулася своїм пензлем розкішного одягу дерев, залишивши де-не-де жовті й червоні плями.аж раптом очі натрапляють на порожню пластикову пляшку. ще далі помічаю зрубане деревце, сліди від вогнища… а он іще пляшки, одноразовий посуд, залишки іжі. о цивілізаціє! від тебе не втечеш! ти дібралась і сюди. але у надто спотвореному вигляді… стежками мого вимріяного лісу пройшла людина, залишивши після себе купи сміття.приємні враження кудись зникають, від романтичного настрою не залишається й згадки. далі йду повільно, замислюючись. все думаю: а хто повинен дбати, щоб ні на хвилинку не зупинялося серце природи, щоб не забруднювалися річки, не засмічувалися ліси, не вимирали рідкісні птахи, звірі, риби? хто повинен турбуватися про це: екологи, уряд країни, партія «зелених» ? а може, кожен з нас? адже іноді достатньо не зірвати квітку, не зламати гілку, не зрубати ялинку під новий рік, не викинути сміття в річку, не запалити вогнище в лісі… отже, вирішення проблеми — у наших руках?