Порівняльна характеристика Айвенго і Бріана де Буагільбера у формі твіру-мініатюри

Вілфред Айвенго

Молодий чоловік, син Седріка Сакса, 25 років. З'являється на турнірі в образі невідомого лицаря і перемагає всіх. Він підносить вінок до ніг леді Ровени, оголошуючи її королевою любові і краси. Лицар забирає половину покладеної йому суми грошей, інші-роздає. Кидає виклик Бріану де Буагільберу, викликаючи його на смертний бій. Сміливий лицар, відважний і безстрашний воїн, Айвенго рятує Ревеку. Бореться разом з Королем Річардом, неодноразово потрапляючи в засідку. Річард вмовляє батька пробачити Айвенго і повінчати їх з леді Ровеною. Закохані живуть довго в любові і Світі.

Айвенго: людяний, благородний лицар, вірний, ніколи не зрадить.

Бріан де Буагільбер: суворий, твердий, буває й жорстоким; суперечливий.

Надеюсь

Различие между двумя этими жанрами пролегает в области отношения к окружающей действительности. У сказочника (или сказителя) цель была двоякая - с одной стороны, как можно более искусно обмануть собравшуюся публику, с другой - потешить, развлечь "небывальщиной". В былинах же установка принципиально иная - недаром корень этого слова "был". Речь идет о событиях, имевших место в реальной действительности. Разумеется, при их описании вымысел и идеализация неизбежны, хотя бы потому, что речь идет о событиях далекого И, тем не менее, большинство персонажей в былинах - это личности реальные: и князь Владимир, и богатыри. Сказки складывались на основе мифов, в устной форме, рассказывались неспешно, увлекательно. Былины требовали музыкального аккомпанемента, который создавался с гуслей. Герои сказок узнаваемы, в них активны и животные, наделенные чертами характера. В былинах основной пафос - героический, тема защиты родной земли от захватчиков - основная. Герои - люди необычные, вне бытовые, наделенные недюжинной физической силой, которая еще гиперболизируется.

Объяснение: