Як би могла розвиватися індія, якщо б повсталі сипаї здобули перемогу?

Ядумаю, що олександр ii таємно відправив би індусам зброю і став би підбивати (теж таємно, зрозуміло) ліберальних сердобольцев нещасним індусам. по-перше зброю точно б послали, так як після кримської війни уряд все одно збирався переозброїти армію, а тут підвернулася можливість з метою сплавити старий мотлох. по-друге після підписання паризького договору в країні стали популярні реваншисткие ідеї, а тут знову-таки такий шанс побити червоним мундирам. по-третє олександр ii відрізнявся ліберальністю поглядів і міг підтримати, вигідну країні національно-визвольний рух, на відміну від своїх діда і батька. також це було відмінною можливістю злити найбільш радикальну частину лібералів в індію з метою «нести світло цивілізації мі лібералізму» черномазым бійцям за свободу. ну і нарешті сб навряд чи б одна полізла в бійку з ри, а ніхто більше після кримської війни з «дикими скіфами» мати справ не хотів. французи, які найбільше втратили солдатів в криму, образилися на синів альбіону. пруссія і австрія були занадто зайняті гризнею за відновлення gross deutschland™ і до того ж були в непоганих стосунках з імператором. а без сильних союзників ійці воювати з кимось крім зулусів(та й то не завжди вдало) не звикли.

Объяснение:

Араби збагатили різні сфери життя іспанців. В арабській Іспанії почали вирощувати рис, цукрову тростину, гранатові дерева, бавовну тощо. Було розширено систему зрошувальних каналів, що покращувало землеробство. Особливого розмаху досягло виноградарство. Розвивалося і скотарство, передусім вівчарство. Селяни брали в оренду від великих землевласників ділянки землі й вносили за користування ними грошову плату. У містах процвітали різні ремесла: виготовлення тканин, виробництво зброї, скла, предметів розкоші, обробка шкіри.

Економічні успіхи супроводжувалися культурним піднесенням: розвивалася наука, відкривалися бібліотеки та навчальні заклади, що вважалися чи не найкращими в тогочасній Європі.

На півночі Піренейського півострова маври так і не змогли підкорити гірські райони Астурії, де існували невеличкі християнські держави. Звідси й розпочалося повернення захоплених арабами земель, яке отримало назву Реконкіста (з їси. — відвоювання). Початком Реконкісти, що розтяглася майже на вісім століть, вважається битва 718 р. біля містечка Ковадонга, у якій іспанці-християни розбили арабський загін.

На початку XI ст. в арабській Іспанії розгорілися міжусобні чвари. Вони призвели до розпаду аль-Андалусу на кілька десятків самостійних князівств. Занепад мусульманської державності суттєво полегшив процес Реконкісти. На відвойованих землях утворювалися нові незалежні держави, з-поміж яких особливо вирізнялися Кастилія, Арагои і Португалія. Правителі них держав почали планомірно Гі активно наступати на арабів і витісняти їх усе далі на південь Піренейського півострова. У1085 р. було відвойовано м. Толедо, яке стало столицею Кастилії.